Live hören
Jetzt läuft: A Big Brain von Niko Masukovic
Vyshyvanka Day

«Німеччина за хвилину», 19 травня 2022 року

Шольц не бачить, як пришвидшити вступ України в ЄС. Мельник звинувачує Канцлерамт у гальмуванні поставок зброї. Євросоюз прагне санкцій проти Шредера. Біженцям з України прогнозують високі шанси на працевлаштування. Про вишиванку як духовну броню українців говорили з одним із ініціаторів Міжнародного дня вишиванки.   

Євросоюз прагне покарати Шредера санкціями

COSMO ukrayinskoyu 19.05.2022 06:21 Min. Verfügbar bis 19.05.2023 COSMO Von Lena Crohmal


Download

Шольц не бачить швидкого вступу України в ЄС  

За словами Шольца, швидко Україну до ЄС не приймуть, але подальшій військовій підтримці – бути. Під час виступу в Бундестазі Шольц засудив агресію Росії, однак розвіяв сподівання на пришвидшену процедуру вступу України до Євросоюзу. Цю позицію він обґрунтовує необхідністю справедливого відношення до всіх кандидатів на вступ. Шольц також згадав про фонд солідарності, запропонований комісією ЄС для післявоєнного відновлення країни. Цей фонд підтримає Україну на її «європейському шляху». Канцлер також додав, що підготовча робота зі створення цього фонду незабаром розпочнеться. Бюджет фонду складатиметься з внесків ЄС та міжнародних партнерів.  

Мельник про кабінет канцлера: гальмують поставки зброї  

Посол Мельник вкотре звинуватив німецький уряд у кволій військовій підтримці України. Хоча ще 28 квітня уряд прийняв відповідне рішення, Україна з тих пір так і не отримала важкого озброєння – повідомив Мельник газетам Funke Mediengruppe. Посол сказав: «Схоже, уряд Німеччини не має бажання допомогти нам якомога скоріше». Він пояснив це відсутністю політичної волі в Канцлерамті і продовжив: «на робочому рівні різних міністерств, зокрема й Міністерства оборони, кабінет Шольца позаочі називають “гальмом” у цьому питанні».  

За санкції проти екс-канцлера Шредера виступають уже на рівні ЄС  

Незважаючи на російську військову агресію, екс-канцлер Шредер продовжує займати посади у російських державних підприємствах. За це до наслідків його хоче притягти не тільки Німеччина. Парламент ЄС ухвалив резолюцію, у якій закликають накласти на екс-канцлера санкції. Це рішення підтримали більшістю голосів. Європарламент закликає держави ЄС розширити санкційні списки і додати до них європейців, які працюють на керівних посадах російських енергетичних компаній. Серед таких осіб колишні голови урядів Австрії та Франції, які під тиском нещодавно подали у відставку. Парламент Євросоюзу закликає Шредера зробити те ж саме – інформують у Tagesschau.  

Біженцям з України прогнозують високі шанси на працевлаштування  

Інформаційна агенція AFP повідомляє, що згідно з дослідженням Німецького інституту економіки, українські біженці мають всі передумови для того, щоб закріпитися на німецькому ринку праці. Серед опитаних 93% мають диплом про середню освіту, а 86% з них були працевлаштовані до від’їзду. Інститут економіки опитав 1900 людей з України наприкінці березня. Респондентками були переважно дорослі жінки працездатного віку. Близько половини з них відповіли, що хотіли б знайти роботу в новій країні. Відтак прибулі з України мають дуже хороші шанси працевлаштуватися в Німеччині, де бракує кваліфікованих працівників. Наприклад, лише у сфері медичного догляду понад 15 тисяч вакансій, серед вихователів – близько 16 тисяч вільних місць.   

Вишиванка – духовна броня українців  

Вишиванка як інструмент культурної дипломатії. У розпал російсько-української загарбницької війни в третій четвер травня редакція Космо українською поговорила з одним із ініціаторів та організаторів Всесвітнього Дня вишиванки – Сашком Ткачуком. Сашко зараз в полях, десь на кордоні. Вишиванку з собою, проте, й туди захопив. У 2006 він разом з друзями з Чернівецького національного університету вирішив створити спільне свято.   

«Тепер це народне свято, яке не спущене зверху, немає ніяких директив або наказів.  Спершу ми робили це свято для себе, а потім зрозуміли, що це свято, яке об’єднує українців. Зараз для нас вишиванка – не лише символ єднання, а й інструмент культурної дипломатії».  

Зі студентської ініціативи у міжнародне свято. Сашко розповідає, що популярність росла з року в рік. Однак особливо після початку відкритої агресії Росії у 2014 році вишиті сорочки почали одягати більше людей. З’явився запит на українське, на самоідентифікацію. Зараз День вишиванки відзначають в понад сотні країн, на всіх континентах і навіть в Антарктиді. Щороку оргкомітет працює над концепцією  свята і цьогоріч гасло таке: «Вишиванка – духовна броня українців». Козаки, повстанці протягом сторічь одягали вишиванки у бій, які, до речі, як зазначає Сашко, мали й практичну складову – на білій тканині було простіше виявити місця поранень.   

«Цьогоріч ми відновили акцію «Подаруй вишиванки захисникам» – і вже понад сотня вишитих сорочок поїхала на передову. Готується партія тактичних вишитих футболок, які я розробив».   

Оргкомітет свята закликав українців закордоном зробити цей день видимим, аби вишиванка як національний бренд закріплювалася в свідомості іноземців. Сашко розповідає, що зараз дуже багато запитів на сорочки надходять саме з-за кордону.  

«Я знаю також, що багато українців, які зараз залишають свою країну, беруть із собою сорочки. Бо для них це маркер, це спосіб сказати  про те, що я з України».  

У Берліні сьогодні також пройшлися у вишиванках середмістям, а редакція Космо дістала свої рідні сорочки з шаф.   

Пишіть свої побажання і зауваження на нашу адресу cosmoukrayinskoyu@rbb-online.de.