«Німеччина за хвилину», 3 травня 2022 року
Шольц поки не збирається в Київ. Німеччина надала Україні понад 190 мільйонів на озброєння. Дводенна зустріч Кабінету Міністрів із питань економіки та захисту довкілля. Водійські права українців дійсні 6 місяців. Розуміти Берлін з Телеграм-каналом «Ніхт Ферштейн».
Шольц поки не збирається в Київ
Бундесканцлер Шольц готовий відвідати Україну, але лише після візиту Президента Штайнмаєра. Про таку послідовність візитів Шольц розповів у вчорашньому ефірі ZDF. Канцлер наголосив, що Німеччина активно підтримує Україну на всіх рівнях, тому відмову у прийомі Штайнмаєра вважають неприйнятною та чекають, поки першим у Київ запросять саме Бундеспрезидента. Посол України в Берліні Андрій Мельник незабарився із жорсткою критикою заяви Шольца. В інтерв'ю Deutsche Presse-Agentur дипломат нагадав, що мова йде про чи не найжорстокішу війну з часів нациського вторгнення в Україну і тому не на часі вдавати ображених.
Німеччина надала Україні понад 190 мільйонів на озброєння
За перші вісім тижнів війни уряд Німеччини надав Україні збройну допомогу у розмірі понад 190 мільйонів євро – про це повідомили в міністерстві економіки та захисту клімату. До 19 квітня Німеччина надала понад 120 мільйонів євро безпосередньо на зброю і більш, ніж 71 мільйони євро на інше військове спорядження. Видання Tagesspiegel порівняло німецькі цифри з підтримкою від інших країн. До прикладу, США виділили близько трьох з половиною мільярдів євро, а Естонія надала Україні військову допомогу на суму понад 220 мільйонів євро.
Дводенна зустріч Кабінету Міністрів із питань економіки та захисту довкілля
З теми війни в Україні і змін кламату розпочав канцлер Шольц виїзне засідання Кабінету Міністрів у палаці Месеберг. Дводенна зустріч має допомогти уряду утримати курс на модернізацію країни, сказав посадовець. За словами канцлера, незважаючи на складнощі, важливо, щоб Німеччина могла запропонувати хороші робочі місця і через десятки років. Серед гостей будуть і прем'єр-міністерки Швеції та Фінляндії – країн, що є близькими союзниками і партнерами Німеччини. Також запросили фінансових експертів для обговорення майбутньої економічної моделі Німеччини. Засідання завершиться завтра спільною прес-конференцією канцлера Шольца, міністра економіки й довкілля Хабека та міністра фінансів Лінднера – інформують у AFP.
Водійські права українців дійсні 6 місяців
Водійські права в Німеччині українцям треба змінювати, а теорію перездавати. Через шість місяців після прописки українські права будуть недійсними. Якщо ви все ж хочете керувати автівкою тут, потрібно перездати на євросоюзівський зразок прав. Для цього потрібна певна кількість годин їзди з інструктором та складений іспит. В багатьох автошколах країни іспит можна здати англійською, польською або російською мовами, рідше – українською. Практичні години за кермом не обов´язково купувати в школі, їх можна “накатати” й зі знайомими. Головне – зрозуміти логіку водіння в Німеччині і здати теорію. Існує випадок, коли українське водійське посвідчення можна залишити – ви повині довести, що не перебуватимете в Німеччині довше, ніж рік.
Розуміти Берлін з Телеграм-каналом «Ніхт Ферштейн»
Телеграм-канали сьогодні є чи не одним з найпоширеніших джерел інформації для багатьох українців. Українці в Німеччині – не виняток. Сьогодні розповімо про один з таких. «Ніхт ферштейн» веде українка Анастасія Норенко, яка працює у сфері ІТ і живе Берліні, до якого переїхала з Києва. Ми поговорили з Настею про її канал, його історію і еволюцію з початку російського вторгнення, а також про те, чому канал саме так називається.
«Фраза “Ніхт ферштейн” вона йде з мого дитинства, тому що коли я була мала, ми з татом дуже багато жартували. І коли моя мама, наприклад, запитувала мене “А чому ця річ лежить не на своєму місці”, то я могла до неї підійти, розвести руками й сказати: “Ніхт ферштейн”; бо це мало її якось розвеселити. А коли канал створювався, в мене одразу ця назва виникла в голові, бо вона мені дає дуже гарні спогади, спогади про жарти».
Спершу канал Насті був її способом самовираження. Після року життя у Берліні їй усе більше хотілося жартувати своєю мовою і в своїй культурі, ділитися власними думками й спостереженнями про місто. Сьогодні у Насті є і веб-сайт, де публікують важливу для переїзду у Берлін інформацію. З початку війни канал переформатувався, аби краще реагувати на нові інформацйні запити читачок та читачів:
«Важко дуже сказати, яка саме аудиторія була на каналі, але я точно можу сказати, що коли війна почалася і я перейшла на українську мову, то в перший тиждень у мене було мінус 400 читачів. Я маю таку підозру, що це були російськомовні читачі, які, по-перше, просто не хотіли слухати про війну, а, по-друге, не розуміли тієї мови, якою я стала писати».
Ми також запитали Настю, чи є в неї поради, які можуть полегшити процес звикання до Німеччини. Серед її відповідей – подбати про мобільний інтернет і пам´ятати, що в неділю в Німеччині життя фактично завмирає і майже нічого не працює.
Веб-сайт: https://nichtverstehen.berlin/
